-
1 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
2 туди
there; ( покажчик дороги) that wayтуди і сюди — to and fro, up and down, hither and thither, back and forth; from pillar to post
-
3 there
1. nте місцеnear there — недалеко від того місця, у тих місцях
2. adj1) той, та, те, тіhand me that book there, please — передайте мені, будь ласка, он ту книжку
2) розм. надійний, готовий3) невимушений, вільний, розкутий3. adv1) там2) туди3) на цьому, в цьому відношенні; тут4) он, от, осьthere he comes! — он він іде!, а ось і він!
4. intну ось!; ну звичайно!; треба ж!there, there, don't cry! — ну, годі, не плач!
so there! — ось так!, он воно як!
there you are! — а) ось ви де!; б) а ось і ви!; в) ось вам, тримайте; г) ось і все
there is, there are — є, існує (існують)
* * *I adv1) тамto be there — бути там [див.; тж. О]
there it is! — от він /воно, вона/ де! [см. тж О]
are you there — є ви слухаєтеє ( по телефоні); туди
2) в цьому відношенні; тут, отутyou have me there — тут ви мене піймали; тут я попався
3) використ. для посилення от, онthere he comes! — От він йде; а от, він!
4) iм. те місцеnear /round/ there — у тих місцях, недалеко від того місця
5) пpикм. той, та, те, тихIIhand me that book there, please — передайте-ка мені, будь ласка, (он) ту книгу p. надійний; готовий
позбавлене лексичного значення слово, що використовується із дієсловом to be, а також з деякими дієсловами існування та рухуthere is — є
there are — є
a king there was — жив-був ( колись) король
there is no telling — важко /не можна/ сказати
-
4 shuttlecock
1. n1) волан, бадмінтон2) м'яч з пір'ям (для гри у волан, бадмінтон)3) предмет нескінченних суперечок4) нестійка, мінлива людина2. v1) кидати туди й назад2) рухатися туди й назад* * *I n1) м`яч з пір'ям ( для гри у волан або бадмінтон)2) волан, бадмінтон3) предмет нескінченних суперечок, розбіжностей; нестійка, людина; людина, яка завжди вагається4) pl переміщені особи, які перебираються на човнах з порту в порт у пошуках країни, що їх приймеII vкидати туди е назад; рухатися назад, вперед -
5 to-and-fro
1. n (pl tos and fros)1) качання; хитання; гойдання; коливання2) ходіння туди й назад3) обмін репліками (запитаннями); суперечка, сварка2. adjщо рухається то в одному, то в іншому напрямі; коливальний3. advз одного місця в інше; туди й назад; з одного боку в інший; в різні сторони; угору і вниз4. prepтуди й назад; з одного місця в інше* * *I n1) гойдання; коливання; колисання2) ходіння назад, вперед3) обмін репліками, питаннями; суперечкаII aщо рухається поперемінно то в одному, то в іншому напрямках; що коливаєтьсяto-and-fro motion — коливальний або поворотно-поступальний рух
-
6 round trip
1) турне, круїз; поїздка туди е назад2) paд. передача сигналу туди е назад3) тex. цикл зворотно-поступального руху -
7 round trip
1) турне, круїз; поїздка туди е назад2) paд. передача сигналу туди е назад3) тex. цикл зворотно-поступального руху -
8 back
1. n1) спина2) спинка (стільця тощо)3) спинний хребет; поперек4) задня (зворотна) сторона; задній план5) виворіт, спід, підкладка6) гребінь (хвилі, пагорба)8) обух9) гірн. найвищий рівень (виробки)11) спорт. захисник (у футболі)12) корито; чан; великий бак◊ back to back — впритул
◊ to turn one's back upon (on) smb. — відвернутися від когось, порвати стосунки з кимсь
◊ to put (to set) smb.'s back up — розгнівати когось
◊ to be at the back of smb. — підтримувати когось, бути на чиємусь боці
2. adj1) заднійback edge (margin) — друк. внутрішнє (корінцеве) поле
back elevation — вигляд ззаду, задній фасад
back vowel — фон. голосний заднього ряду
2) віддалений, дальнійback street — віддалена (глуха) вулиця
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старийa back number (issue) of a magazine — старий номер журналу
5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)6) військ. тиловийback areas — військ. тили, тилові райони
3. adv1) ззаду, позадуkeep back! — не підходьте!, відійдіть назад!
to sit back — зручно усістися, відкинутися на спинку крісла
2) назад, у зворотному напряміback and forth — назад і вперед; туди й назад
3) знову4) осторонь, віддалік5) тому6) указує на зворотну дію4. v1) підтримувати, підкріпляти2) закріпляти (якір)3) зміцнювати, підпирати4) субсидувати, фінансувати5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом6) сідати на коня, їхати верхи7) класти на підкладку8) прилягати ззаду9) амер., розм. носити на спині10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном□ back down — відступати, відмовлятися
□ back off — гальмувати, сповільнювати
□ back out of — ухилятися від
□ back up — підтримувати; давати задній хід
◊ to back the wrong horse — помилитися, прорахуватися, поставити не на того коня
* * *I [bʒk] n1) спина3) pl високоякісні, першосортні шкури5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі6) задня, тильна частина ( чого-небудь)8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план9) зворотний бік; зворот, виворіт10) гребінь (хвилі, гори)11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник13) мop. кіль; кільсон15) нижня дека ( музичного інструмента)16)II [bʒk] a1) заднійback elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад
back lighting — кiнo контржурне освітлення
back projection — кiнo рирпроекція
2) віддалений, далекийback alley — глухий провулок; нетрі, задвірки
back district — aмep. сільський район, глухомань
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час6) вiйcьк. ТиловийIII [bʒk] adv1) позаду, заkeep back! — не підходь!, відійди!
2) назад3) знову4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки5) тому6) із запізненням; з відставаннямto pay back — віддати борг; відплатити
IV [bʒk] vback from — осторонь, далеко від
1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти3) субсидіювати; фінансувати4) ставити (на гравця, боксера, коня)5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводитиto back the oars — мop. табанити
to back water — мop. табанити; відступатися, відступати
7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладкуto back a book — оправити, переплести книгу
10) примикати, приєднувати ( ззаду)11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)13)V [bʒk] nto back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість
корито; чан; великий бак -
9 reciprocate
v1) відповідати взаємністю2) відплачувати, віддячувати, відповідати3) обмінюватися (послугами тощо)4) діяти на засадах взаємності5) тех. рухати туди й назад6) тех. рухатися туди й назад, рухатися зворотно-поступально* * *v2) відповідати, відплачувати3) обмінюватися4) юp. діяти на засадах взаємності5) тex. рухати назад, вперед; рухатися назад, вперед, рухатися поступально -
10 shuttle
1. n1) човник (ткацького верстата)2) затвор, ворота (шлюзу)3) шухляда (у комоді)4) зал. состав, що курсує на короткій ділянці залізниці5) ав. регулярне повітряне сполучення між двома пунктами6) ав. човникове бомбардуванняshuttle service — а) рух туди й назад; б) кругообіг (транспорту)
2. vрухати (ся) туди й назад* * *I n1) човник (ткацького верстата, швейної машини)2) затвор, ворота ( шлюзу)3) ящик ( у комоді); шухлядка ( для грошей)4) cл.; = shuttle-train5) aв. регулярне повітряне сполучення між двома пунктами; човникове бомбардування ( shuttle bombing)II vрухати назад, вперед; рухатися назад, вперед -
11 thither
1. adjщо лежить у тому напрямі (на тому боці)the thither bank of a stream — другий (протилежний) берег струмка
2. advтуди, у той бікhither and thither — туди й назад, в усіх напрямках
* * *I aщо лежить у тому напрямку або на тій стороніII advтуди, у ту сторонуhither and thither — туди е сюди, у всіх напрямках
-
12 battledore
1. nстукалка, валок, качалка2. vкидати туди й назад; перекидатися (чимсь)* * *I [`bʒtldxː] n1) валок, рубель, стукалка; качалка2) ракетка ( для гри у волан)II vкидати туди е назад, перекидатися -
13 to and fro
phr advз одного місця на інше; туди, сюди; назад, вперед; з одного боку в інший; в різні боки; вгору, внизto go to and fro — приходити, йти
to walk to and fro — ходитиназад, вперед; йти, приходити
-
14 trip
1. n1) подорож, мандрівка; поїздка; екскурсія; рейсbusiness trip — ділова поїздка, відрядження
2) швидка легка хода; легкий крок3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)to make a trip — спіткнутися, упасти
4) хибний крок; помилка; обмовка; помилка на слові, ляпсус5) улов під час прямування судна до промислової ділянки6) спорт. підніжка7) спорт. заслін корпусом8) тех. засувка9) тех. розчіплювальний пристрій; перекидач10) гірн. состав (вагонеток)11) мор. галсtrip ticket — путівка, дорожній лист (водія автомобіля)
2. v1) іти легко і швидко; бігти вистрибом2) спотикатися, падати (спіткнувшись)4) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові5) збити з пантелику, заплутати; примусити зробити хибний крок (помилку)6) спіймати на брехні, викрити брехню (тж trip up)7) спорт. підставити ногу (тж trip up)8) танцювати легко й елегантно9) вирушати в подорож; робити екскурсію (поїздку)10) тех. розчіпляти; вимикати* * *I [trip] n1) поїздка, подорож; екскурсія; рейсbusiness trip — ділова поїздка, відрядження
round trip — поїздка туди, назад
a trip abroad — закордонна поїздка, поїздка за кордон
to take a trip — з'їздити, проїхатися
to go for a trip, to make a trip — відправлятися в подорож
extra trips were scheduled by railroad companies — залізничні компанії запланували /передбачили/ додаткові рейси; похід, візит
a trip to the dentist — візит до зубного лікаря, відвідини зубного лікаря; відстань, що покривається в ході однієї поїздки
2) швидка, легка хода, легкий крок3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробуванняthat was a bad trip = — мені довелося погано
to lay a bad trip on smb — зіпсувати кому-н. настрій одержимість, нав'язлива ідея
he's on a nostalgia trip — він не може звільнитися від ностальгії; особливість, риса вдачі
that's his trip — це у його дусі; спосіб життя; обстановка, обставини
6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області7) cпopт. підніжка; заслін корпусом8) тex. клямка9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)10) тex. перекидач11) горн. склад ( вагонеток)12) мop. галсII [trip] v1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатисяthe wet board tripped me — я посковзнувся на мокрій дошці; зупиняти, перегороджувати
3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)he drank till his tongue tripped — він пив до тих пір, поки у нього мова не стала заплітатися; = він стільки випив, що вже лика не в'язав
4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитисяto catch smb tripping — викрити кого-н., зловити кого-н. на місці злочину
all are apt to trip — всім властиво помилятися; збити з пантелику, заплутати; примусити зробити помилковий крок, помилку
questions designed to trip him up — питання, що мають на меті збити його з пантелику
the clever lawyer tripped the witness (up) — розумний адвокат заплутав свідка; зловити, викрити в брехні
she was not sure of her story and was easily tripped — у її розповіді було багато суперечностей, її легко викрили в брехні
the examining board tripped him up several times — екзаменаційна комісія кілька разів ловила його на помилках
5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)the wrestler tripped (up) his opponent — борець зробив підніжку, кинув супротивника на килим
7) танцювати легко, витончено8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)10) війск. скидати ( бомбу)11) тex. перекидати12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)••to trip over one another (in doing smth) — робити що-н. поспіхом, наввипередки; розштовхувати один одного
-
15 see-saw
1. n1) дитяча (саморобна) гойдалка2) гойдання на дошці3) зворотно-поступальний рухsee-saw policy — хитка (мінлива) політика
2. adv1) угору і вниз2) туди й назад3) нестійко, мінливоto go see-saw — виявляти нерішучість, вагатися
3. v1) рухатися угору і вниз (туди й назад)2) вагатися, бути нерішучим3) гойдатися на дошці4) спричинювати зворотно-поступальний рух -
16 to and fro
phr advз одного місця на інше; туди, сюди; назад, вперед; з одного боку в інший; в різні боки; вгору, внизto go to and fro — приходити, йти
to walk to and fro — ходитиназад, вперед; йти, приходити
-
17 конец
1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);4) швальный -нец (верва) - дратва;5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?* * *кіне́ць, -нця́; (пространственный предел действия или состояния чего-л.) край, род. п. кра́юв конце́ — у кінці́; ( о времени) напри́кінці и наприкінці́
в конце́ концо́в — кінець кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
в о́ба конца́ — в оби́два кінці
до конца́, в коне́ц — (совершенно, целиком) до кінця́, до кра́ю, укра́й, до ре́шти; ( окончательно) остато́чно
-
18 there
I adv1) тамto be there — бути там [див.; тж. О]
there it is! — от він /воно, вона/ де! [см. тж О]
are you there — є ви слухаєтеє ( по телефоні); туди
2) в цьому відношенні; тут, отутyou have me there — тут ви мене піймали; тут я попався
3) використ. для посилення от, онthere he comes! — От він йде; а от, він!
4) iм. те місцеnear /round/ there — у тих місцях, недалеко від того місця
5) пpикм. той, та, те, тихIIhand me that book there, please — передайте-ка мені, будь ласка, (он) ту книгу p. надійний; готовий
позбавлене лексичного значення слово, що використовується із дієсловом to be, а також з деякими дієсловами існування та рухуthere is — є
there are — є
a king there was — жив-був ( колись) король
there is no telling — важко /не можна/ сказати
-
19 here
1. adv1) тут2) у цей момент3) сюди4) осьhere you are! — ось, будь ласка!, ось те, що вам потрібно
2. intгей!, послухай!here someone! — ей, хто-небудь!, ей, тут є хтось?
here and there — а) то тут, то там; б) туди й назад; в) іноді
here, there and everywhere — всюди
here goes! — що ж, почнемо!, поїхали!
look here! (амер. see here!) — послухайте!
neither here nor there — ні сюди, ні туди; не до речі
here's to you! (амер. here's how!) — за ваше здоров'я!
* * *I nце місце; справжнє місцеII adv1) тут; отут; у цей момент2) сюди3) от, ось; посил. отIIIint агов!, послухай! -
20 hither
1. adj1) ближчий, розташований ближче2) ближчий за часом2. advсюдиhither and thither — сюди й туди; туди й назад
come hither unto me — бібл. прийдіть до мене
* * *I a1) ближній, розташований ближчеII adv
См. также в других словарях:
звідти — рідко ізві/дти, присл. 1) З того місця. || З тієї місцевості. || Зсередини чого небудь. •• Туди/ та зві/дти туди й назад. 2) З того джерела … Український тлумачний словник
кінець — I нця/, ч. 1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. •• В оби/два кінці/ туди й назад. Добіга/ти кінця/… … Український тлумачний словник
обертати — а/ю, а/єш, недок., оберну/ти, оберну/, обе/рнеш, док., перех. 1) до кого – чого, проти кого – чого і без додатка. Змінювати положення кого , чого небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. || Зробивши поворот,… … Український тлумачний словник
обертатися — а/юся, а/єшся, недок., оберну/тися, оберну/ся, обе/рнешся, док. 1) Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого , чого небудь. || Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік. || до кого… … Український тлумачний словник
оборот — у, ч. 1) Те саме, що оберт 1). 2) Повний повторюваний цикл у якомусь процесі; обіг. || Закінчений цикл операцій, здійснюваних засобами пересування, зв язаний з рухом туди й назад і з поверненням у вихідний пункт. •• Безготівко/вий оборо/т суми… … Український тлумачний словник
походжати — а/ю, а/єш, недок. Повільно ходити туди й назад або прогулюватися … Український тлумачний словник
проїжджатися — I а/юся, а/єшся і проїзди/тися, їжджу/ся, їзди/шся, недок., прої/хатися, ї/дуся, ї/дешся, док. 1) Їздити куди небудь (перев. на прогулянку). || перев. док., перен., розм. Не втриматися на гладкій, слизькій поверхні; сковзнутися. 2) тільки док.,… … Український тлумачний словник
проходжати — а/ю, а/єш, недок., розм. 1) рідко.Іти, пересуватися кроками; проходити. 2) Повільно ходити туди й назад … Український тлумачний словник
проходжуватися — уюся, уєшся і прохо/дитися, джуся, дишся і розм. проходжа/тися, а/юся, а/єшся, недок., пройти/ся, пройду/ся, про/йдешся і розм. проходи/тися, ходжу/ся, хо/дишся, док. 1) Ходити туди й назад. || Прогулюватися де небудь. || перев. док. Піти кудись … Український тлумачний словник
човниковий — а, е. 1) Прикм. до човник 1 3). 2) Пов язаний з повторюваним, регулярним пересуванням, переміщенням кого , чого небудь туди й назад. •• Човнико/ва мігра/ція те саме, що ма/ятникова мігра/ція (див. ма/ятниковий). Човнико/вий (космі/чний) корабе/ль … Український тлумачний словник
гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… … Словник синонімів української мови